Варшава

У Польщі достатньо місць, де за століття мало що змінилося. У цьому сенсі Варшаві не пощастило, і в минулій війні її руйнували тричі. У старовинному місті, яке називали північним Парижем, у вересні 1939-го окупанти знищили половину будівель; у квітні 1943 р., коли повстало гетто, руїн додалося, а після поразки Варшавського повстання у 1944 р. з кожних п’яти будинків чотири лежало у руїнах. Здавалося, що місто, перетворене на 20 млн кубометрів сміття та уламків, не зможе піднятися, і влада вже думала про перенесення столиці в інше місце. Але за кілька тижнів після звільнення, на початку лютого 1945-го, Варшава знову почала виконувати столичні функції.

Територія сучасної столиці вчетверо перевищує передвоєнну, проте варшав’ян стало лише на 300 тисяч більше. Сьогодні тут чимало куточків, де можна побачити місто таким, яким воно колись було, бо польські реставратори знають свою справу. Одне з таких місць – звичайно ж, Старе місто (Старе М’ясто, Старувка), відновлене в 1946-1963 рр.. Це – візитівка міста, його символ.

Рік заснування Варшави точно не відомий. У літописах згадується “град мазовецьких князів” у Яздові, де тепер знаходиться ботанічний сад. Після 1281 князі перенесли свою резиденцію на високий берег Вісли, на місце нинішнього королівського замку. Ця місцевість входить тепер до складу міського району Середмістя, крім якого у Варшаві є ще шість адміністративних районів – Мокотов, Охота, Воля, Жолібож, Прага Північна та Прага Південна.